1. Орфоепічний словник української мови

сіделечко

сіде́лечко

[с'іделеичко]

-чка, м. (на) -чку, р. мн. -чок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіделечко — сіде́лечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сіделечко — СІДЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сідло́. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита, Тілько й слави козацької – Сіделечко вкрити (Т. Шевченко); Милий милу обіймає, На сіделечко саджає, Кінь із місця, кінь з воріт, Кінь стрибає, кінь летить... (М. Костомаров). Словник української мови у 20 томах
  3. сіделечко — -а, с. Зменш.-пестл. до сідло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіделечко — СІДЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сідло́. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита, Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Шевч., II, 1963, 61); Милий милу обіймає, На сіделечко саджає, Кінь із місця, кінь з воріт, Кінь стрибає, кінь летить… (Кост., І, 1967, 115). Словник української мови в 11 томах
  5. сіделечко — Сіделечко, -ка с. ум. отъ сідло. Словник української мови Грінченка