1. Словник української мови Грінченка

сінний

Сінний, -а, -е

1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш. Ном. № 10216.

2) = сінешний. МУЕ. III. 143. Не замикай сінних дверей. Грин. III. 385.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сінний — сінни́й 1 прикметник від: сіно сінни́й 2 прикметник від: сіни Орфографічний словник української мови
  2. сінний — СІННИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до сі́но. Минулась вже з тиждень сінна косовиця, Жита на нив'ях половіли (І. Манжура); Сінний запах; // Вигот. із сіна. Словник української мови у 20 томах
  3. сінний — I -а, -е. 1》 Прикм. до сіно. Сінний запах. || Вигот. із сіна. || Признач. для зберігання, перевезення і т. ін. сіна. Сінна гарячка (лихоманка, астма і т. ін.) — захворювання, що виникає в осіб із підвищеною чутливістю до цвітіння рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сінний — Сінни́й, -на́, -не́ (від сі́но) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сінний — СІННИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до сі́но. Минулась вже з тиждень сінна косовиця, Жита на нив’ях половіли (Манж., Тв., 1955, 56); Сінний запах; // Вигот. із сіна. Словник української мови в 11 томах