сінний
СІННИ́Й¹, а́, е́.
1. Прикм. до сі́но.
Минулась вже з тиждень сінна косовиця, Жита на нив'ях половіли (І. Манжура);
Сінний запах;
// Вигот. із сіна.
Велику увагу передові господарства звертають на виготовлення сінного і особливо трав'яного борошна (із журн.);
Для готування сінного настою беруть зелене бобове або бобово-злакове сіно високої якості (із журн.);
// Признач. для зберігання, перевезення і т. ін. сіна.
Сінних барж стояло на Неві кілька сот (О. Ільченко).
2. Якого годують сіном.
Сінним конем, солом'яним волом не далеко заїдеш (прислів'я).
СІННИ́Й², а́, е́.
Прикм. до сі́ни.
– Іди, мала, іди, не барися, А з сінного пороженька назад не вернися (П. Чубинський);
На сіннім порозі вже стояла мати (Я. Качура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сінний — сінни́й 1 прикметник від: сіно сінни́й 2 прикметник від: сіни Орфографічний словник української мови
- сінний — I -а, -е. 1》 Прикм. до сіно. Сінний запах. || Вигот. із сіна. || Признач. для зберігання, перевезення і т. ін. сіна. Сінна гарячка (лихоманка, астма і т. ін.) — захворювання, що виникає в осіб із підвищеною чутливістю до цвітіння рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сінний — Сінни́й, -на́, -не́ (від сі́но) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сінний — СІННИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до сі́но. Минулась вже з тиждень сінна косовиця, Жита на нив’ях половіли (Манж., Тв., 1955, 56); Сінний запах; // Вигот. із сіна. Словник української мови в 11 томах
- сінний — Сінний, -а, -е 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш. Ном. № 10216. 2) = сінешний. МУЕ. III. 143. Не замикай сінних дверей. Грин. III. 385. Словник української мови Грінченка