1. Словник української мови Грінченка

сіпнути

Сіпати, -паю, -єш, одн. в. сіпнути, -пну, -неш

гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.

---------------

Сіпнути, -ся

см. сіпати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіпнути — сіпну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сіпнути — СІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. що, чим і без прям. дод. Однокр. до сі́пати. Мотря сіпнула глиняника до себе; шматок горшка зостався в Карпових руках (І. Нечуй-Левицький); Сіпнула [черниця] двері Разів зо два, так, злегенька (В. Словник української мови у 20 томах
  3. сіпнути — -ну, -неш, док. 1》 перех. і неперех. Однокр. до сіпати. || безос. 2》 неперех. Різким рухом зрушити з місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіпнути — ПЕРЕСМИ́КУВАТИ (ПЕРЕСМИКА́ТИ) (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИ діал. (перев. від болю, сильного почуття). — Док. Словник синонімів української мови
  5. сіпнути — СІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. і неперех. Однокр. до сі́пати. Мотря сіпнула глиняника до себе; шматок горшка зостався в Карпових руках (Н.-Лев., II, 1956, 272); Сіпнула [черниця] двері Разів зо два, так, злегенька (Сам. Словник української мови в 11 томах