сіпнути
СІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. що, чим і без прям. дод. Однокр. до сі́пати.
Мотря сіпнула глиняника до себе; шматок горшка зостався в Карпових руках (І. Нечуй-Левицький);
Сіпнула [черниця] двері Разів зо два, так, злегенька (В. Самійленко);
Федір сіпнув кільце і кинув гранату під ковпак танка (Ю. Смолич);
Дід сіпнув і, почувши на кінці вудочки опір, рвонув її з води (В. Гжицький);
Бжеський мовчки сіпнув плечима (З. Тулуб);
Мокроступ сіпнув головою, гоноровито глянув на Твердохліба (М. Ю. Тарновський);
// безос.
Вас сіпнуло; ви кинулися, наче проснулись, розкриваєте очі... (Панас Мирний).
2. Різким рухом зрушити з місця.
Робочі коні сіпнули, і Зоня проїхала повз гурт цікавої челяді геть з двора (Леся Українка);
Він заплющив очі. Відчув, як зразу, з місця, сіпнула і з торохтінням помчала машина (П. Дорошко);
Трактор сіпнув. Довбня поточився, впав (А. Хорунжий).
Значення в інших словниках
- сіпнути — сіпну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- сіпнути — -ну, -неш, док. 1》 перех. і неперех. Однокр. до сіпати. || безос. 2》 неперех. Різким рухом зрушити з місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіпнути — ПЕРЕСМИ́КУВАТИ (ПЕРЕСМИКА́ТИ) (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИ діал. (перев. від болю, сильного почуття). — Док. Словник синонімів української мови
- сіпнути — СІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. і неперех. Однокр. до сі́пати. Мотря сіпнула глиняника до себе; шматок горшка зостався в Карпових руках (Н.-Лев., II, 1956, 272); Сіпнула [черниця] двері Разів зо два, так, злегенька (Сам. Словник української мови в 11 томах
- сіпнути — Сіпати, -паю, -єш, одн. в. сіпнути, -пну, -неш гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13. --------------- Сіпнути, -ся см. сіпати, -ся. Словник української мови Грінченка