сіпуга

Сіпуга, -ги

м. = сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіпуга — СІПУ́ГА, и, ч. і ж., заст. Те саме, що сіпа́ка. Тут сіпуга, війт п'янюга вже не докучає (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. сіпуга — -и, ч. і ж., заст. Те саме, що сіпака. Великий тлумачний словник сучасної мови