1. Словник української мови Грінченка

сіянець

Сіянець, -нця

м. Посѣянное растеніе. Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіянець — сі́янець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сіянець — див. саджанець Словник синонімів Вусика
  3. сіянець — -нця, ч. 1》 Молода рослина, вирощена з насіння. || Те саме, що сіянка 1). 2》 розм. Уживається як прикладка до сл. дощ, позначаючи його густоту, рясність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіянець — СІ́ЯНЕЦЬ, нця, ч. 1. Молода рослина, вирощена з насіння. Сіянці вирощують у спеціальних лісових розсадниках до одно- або дворічного віку (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. сіянець — СІ́ЯНЕЦЬ, нця, ч. 1. Молода рослина, вирощена з насіння. Сіянці вирощують у спеціальних лісових розсадниках до одно— або дворічного віку (Механ. і електриф.. Словник української мови в 11 томах