такнути

Такнути, -ну, -неш

гл. одн. в. отъ такати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. такнути — та́кнути 1 дієслово доконаного виду сказати 'так' розм. та́кнути 2 дієслово доконаного виду про механізми розм. Орфографічний словник української мови
  2. такнути — ТА́КНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до та́кати¹. – Так чого ж ти мовчала? – Так... – такнула Галинка... (Остап Вишня); Мовчання гнітило, і вона так, аби що сказати: – Кінчили повітку Химці? Тихін хмуро такнув по паузі (А. Головко). ТА́КНУТИ², не, док., розм. Однокр. до та́кати². Словник української мови у 20 томах
  3. такнути — I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до такати I. II -не, док., розм. Однокр. до такати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. такнути — ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. такнути — ТА́КНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до та́кати¹. — Так чого ж ти мовчала? — Так… — такнула Галинка… (Вишня, І, 1956, 381); Мовчання гнітило, і вона так, аби що сказати: — Кінчили повітку Химці? Тихін хмуро такнув по паузі (Головко, II, 1957, 117). ТА́КНУТИ², не, док., розм. Однокр. до та́кати³. Словник української мови в 11 томах