такнути
ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм., ТІКТА́КАТИ розм., ТОКОТА́ТИ (ТОКОТІ́ТИ) підсил. розм. (про годинниковий механізм). — Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти (процокоті́ти), цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).
Значення в інших словниках
- такнути — та́кнути 1 дієслово доконаного виду сказати 'так' розм. та́кнути 2 дієслово доконаного виду про механізми розм. Орфографічний словник української мови
- такнути — ТА́КНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до та́кати¹. – Так чого ж ти мовчала? – Так... – такнула Галинка... (Остап Вишня); Мовчання гнітило, і вона так, аби що сказати: – Кінчили повітку Химці? Тихін хмуро такнув по паузі (А. Головко). ТА́КНУТИ², не, док., розм. Однокр. до та́кати². Словник української мови у 20 томах
- такнути — I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до такати I. II -не, док., розм. Однокр. до такати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- такнути — ТА́КНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до та́кати¹. — Так чого ж ти мовчала? — Так… — такнула Галинка… (Вишня, І, 1956, 381); Мовчання гнітило, і вона так, аби що сказати: — Кінчили повітку Химці? Тихін хмуро такнув по паузі (Головко, II, 1957, 117). ТА́КНУТИ², не, док., розм. Однокр. до та́кати³. Словник української мови в 11 томах
- такнути — Такнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ такати. Словник української мови Грінченка