тапчанчик
Тапчанчик, -ка
м. ум. отъ тапчан.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тапчанчик — тапча́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тапчанчик — ТАПЧА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тапча́н. – В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (І. Нечуй-Левицький); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- тапчанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до тапчан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тапчанчик — ТАПЧА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тапча́н. — В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (Н.-Лев., IV, 1956. 279); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (Стельмах, І, 1962, 650). Словник української мови в 11 томах