1. Словник української мови у 20 томах

тапчанчик

ТАПЧА́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до тапча́н.

– В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (І. Нечуй-Левицький);

Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тапчанчик — тапча́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тапчанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до тапчан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тапчанчик — ТАПЧА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тапча́н. — В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (Н.-Лев., IV, 1956. 279); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (Стельмах, І, 1962, 650). Словник української мови в 11 томах
  4. тапчанчик — Тапчанчик, -ка м. ум. отъ тапчан. Словник української мови Грінченка