1. Словник української мови Грінченка

таранчити

Таранчити, -чу, -чиш

гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таранчити — ТАРА́НЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Завдавати комусь страждань, мучити. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. таранчити — -чу, -чиш, недок., перех., діал. Терзати. Великий тлумачний словник сучасної мови