татарчук
Татарчук, -ка
м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ. Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Татарчук — Татарчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- татарчук — ТАТАРЧУ́К, а́, ч., розм. Син татарина, татарки. Тим часом хлопчик-татарчук привіз з Отузької долини дині (З. Тулуб); // Парубок-татарин. Перед ним зненацька, ніби з землі, виріс знову той, спантеличений боєм, татарчук. Щось кричав, махав руками (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- татарчук — -а, ч., розм. Син татарина, татарки. || Парубок-татарин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- татарчук — ТАТАРЧУ́К, а́, ч., розм. Син татарина, татарки. Тим часом хлопчик-татарчук привіз з Отузької долини дині (Тулуб, Людолови, І, 1957, 217); // Парубок-татарин. Перед ним зненацька, ніби з землі, виріс знову той, спантеличений боєм, татарчук. Щось кричав, махав руками (Гончар, II, 1959, 328). Словник української мови в 11 томах