1. Орфографічний словник української мови

Татарчук

Татарчу́к

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

татарчу́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татарчук — ТАТАРЧУ́К, а́, ч., розм. Син татарина, татарки. Тим часом хлопчик-татарчук привіз з Отузької долини дині (З. Тулуб); // Парубок-татарин. Перед ним зненацька, ніби з землі, виріс знову той, спантеличений боєм, татарчук. Щось кричав, махав руками (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. татарчук — -а, ч., розм. Син татарина, татарки. || Парубок-татарин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. татарчук — ТАТАРЧУ́К, а́, ч., розм. Син татарина, татарки. Тим часом хлопчик-татарчук привіз з Отузької долини дині (Тулуб, Людолови, І, 1957, 217); // Парубок-татарин. Перед ним зненацька, ніби з землі, виріс знову той, спантеличений боєм, татарчук. Щось кричав, махав руками (Гончар, II, 1959, 328). Словник української мови в 11 томах
  4. татарчук — Татарчук, -ка м. 1) Молодой татаринъ. 2) Татарскій потомокъ. Шейк. Словник української мови Грінченка