таш

Таш, -шу

м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Харьк. Полт. Херс. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ. Екатер. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таш — таш іменник чоловічого роду балаган; намет діал. Орфографічний словник української мови
  2. таш — ТАШ, у, ч., діал. Балаган; намет. Словник української мови у 20 томах
  3. таш — -у, ч., діал. Балаган; намет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. таш — Таш, та́шу; та́ші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. таш — ТАШ, у, ч., діал. Балаган; намет. Словник української мови в 11 томах