таш
Таш, -шу
м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Харьк. Полт. Херс. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ. Екатер. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таш — таш іменник чоловічого роду балаган; намет діал. Орфографічний словник української мови
- таш — ТАШ, у, ч., діал. Балаган; намет. Словник української мови у 20 томах
- таш — -у, ч., діал. Балаган; намет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таш — Таш, та́шу; та́ші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- таш — ТАШ, у, ч., діал. Балаган; намет. Словник української мови в 11 томах