1. Словник української мови Грінченка

ташка

Ташка, -ки

ж. Кожаная дорожная сумка, носимая крестьянами, особенно гуцулами, черезъ плечо, украшенная мѣдными пуговицами и друг. мѣдными украшеніями. Гол. Од. 82. Шух. I. 274, 279.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ташка — та́шка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ташка — Та́шка. 1. Шкіряна дорожня сумка, портфель. До гурту слухачів пристала власне нова, дуже делікатна пара, пан і пані в подорожнім убраню, з ташками, якісь, очевидно, подорожні люди (Галіп, 26). 2. Дамська сумочка. Українська літературна мова на Буковині
  3. ташка — ТА́ШКА, и, ж., заст. Шкіряна сумка, яку носили на ремені через плече. Ремені від порохівниці і ташки .. перехрещували могутні груди [Довбуша] (Г. Хоткевич); Був, видно, командиром, бо мав на собі перехрещені ремені та ще й при боці ташку (Р. Словник української мови у 20 томах
  4. ташка — -и, ж., військ., заст. Шкіряна сумка, яку носили на ремені через плече. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ташка — СУ́МКА (предмет, виготовлений із шкіри, тканини і т. ін., що має форму мішечка або футляра з ручками і служить для перенесення чогось); РА́НЕЦЬ (похідна військова або школярська сумка, яку носять на спині); ПІДСУ́МОК (невелика шкіряна для патронів)... Словник синонімів української мови
  6. ташка — ТА́ШКА, и, ж., військ., заст. Шкіряна сумка, яку носили на ремені через плече. Ремені від порохівниці і ташки.. перехрещували могутні груди [Довбуша] (Хотк., Довбуш, 1965, 219). Словник української мови в 11 томах