1. Словник української мови Грінченка

тверденький

Твердий, -а, -е

1) Твердый.

2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. Благословіть дітей своїх твердими руками. Шевч. Щоби він пошукав меду та твердого. Гол. III. 469. Твердий жаль. Гол. Твердий сон. Шейк.

3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Драг. 266. Тверда зіма. Гол. III. 399. ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль. Гол. IV. 503.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тверденький — тверде́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тверденький — [твеирден'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. тверденький — ТВЕРДЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить твердий. – Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (А. Шиян); * Образно. Кайдашиха не зводила з Мотрі очей, неначе хотіла випитать всю її душу. Її очі з м'якеньких стали зразу тверденькі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. тверденький — -а, -е, пестл. Досить твердий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тверденький — ТВЕРДЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить твердий. — Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (Шиян, Баланда, 1957, 89); *Образно. Кайдашиха не зводила з Мотрі очей, неначе хотіла випитать всю її душу. Її очі з м’якеньких стали зразу тверденькі (Н.-Лев., II, 1956, 280). Словник української мови в 11 томах