1. Орфоепічний словник української мови

тверденький

тверде́нький

[твеирден'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тверденький — тверде́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тверденький — ТВЕРДЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить твердий. – Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (А. Шиян); * Образно. Кайдашиха не зводила з Мотрі очей, неначе хотіла випитать всю її душу. Її очі з м'якеньких стали зразу тверденькі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. тверденький — -а, -е, пестл. Досить твердий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тверденький — ТВЕРДЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить твердий. — Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (Шиян, Баланда, 1957, 89); *Образно. Кайдашиха не зводила з Мотрі очей, неначе хотіла випитать всю її душу. Її очі з м’якеньких стали зразу тверденькі (Н.-Лев., II, 1956, 280). Словник української мови в 11 томах
  5. тверденький — Твердий, -а, -е 1) Твердый. 2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. Благословіть дітей своїх твердими руками. Шевч. Щоби він пошукав меду та твердого. Гол. III. 469. Твердий жаль. Гол. Твердий сон. Шейк. 3) Суровый, жестокій. Словник української мови Грінченка