темненький
Темний, -а, -е
1) Темный. Темна нічка да й невидная. н. п.
2) Слѣпой. Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та й живуть таки якось і без очей. Чуб. II. 46. Темний він був на очі, а ходив без поводиря. К. ЧР. 20.
3) Невѣжественный, непросвѣщенный. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283. — на письмо. Неграмотный. Був один дуже старий чоловік з простого люду, хоч темний на письмо, да дуже розумний. О. 1862. X. 1.
4) Неясный, непонятный. Прислухавсь я пильно до притчі, не буде вона в мене темна. К. Псал. 114. ум. темненький, темнесенький. Окриє нас нічка темненька. Лукаш.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- темненький — темне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- темненький — див. темний Словник синонімів Вусика
- темненький — ТЕМНЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. 1. Досить темний, трохи темний (у 1, 2 знач.). Ой не тьохкай, соловейку, Про ту ніч темненьку (П. Куліш); Ой, піду я в бір темненький, там суха смерека, Як розпалю ясну ватру, видно всім здалека (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- темненький — -а, -е, пестл. Досить темний, трохи темний (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- темненький — ТЕМНЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить темний, трохи темний (у 1, 2 знач.). Ой не тьохкай, соловейку, Про ту ніч темненьку (П. Куліш, Вибр., 1969, 361); Ой, піду я в бір темненький, там суха смерека, Як розпалю ясну ватру, видно всім здалека (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах