темненько
Темно
нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. К. Досв. ум. темненько, темнесенько.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- темненько — темне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- темненько — ТЕМНЕ́НЬКО, пестл. Присл. до темне́нький. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько (П. Гулак-Артемовський); У коморі темненько, в саду тихо (С. Словник української мови у 20 томах
- темненько — Присл. до темненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- темненько — ТЕМНЕ́НЬКО, пестл. Присл. до темне́нький. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 153); У коморі темненько, в саду тихо (Вас., Вибр., 1954, 26); — Іду я ранком раз, ще темненько. Не сказать темно, а темнесенько собі, розвиднюється (Хотк., І, 1966, 88). Словник української мови в 11 томах