терно

Значення в інших словниках

1. терно — те́рно 1 іменник середнього роду те́рен рідко те́рно 2 іменник середнього роду шерстяна тканина арх. Орфографічний словник української мови
2. терно — Те́рно. Стажування. Власть церковна взяла в терно лиш трох волоских компетентів, а о Русинах, котрі тут в першій лінії мали право, навіть не згадала (Б., 1895, 6, 2). Українська літературна мова на Буковині
3. терно — ТЕ́РНО¹, а, с., розм., рідко. Те саме, що те́рен. Сухо шаруділо обабіч дороги кучеряве колюче терно (М. Стельмах); Та урве собі чорноє терно (Сл. Б. Грінченка). ТЕ́РНО², невідм., с., заст. Шерстяна тканина, перев. чорного кольору, схожа на кашемір. Словник української мови у 20 томах
4. терно — I -а, с., зах. Те саме, що терен. II невідм., с., заст. Шерстяна тканина, перев. чорного кольору, схожа на кашемір. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. терно — ТЕ́РНО¹, а, с., розм., рідко. Те саме, що те́рен. Сухо шаруділо обабіч дороги кучеряве колюче терно (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 769); Та урве собі чорноє терно (Сл. Гр.). ТЕ́РНО², невідм., с., заст. Шерстяна тканина, перев. чорного кольору, схожа на кашемір. Словник української мови в 11 томах