1. Словник української мови Грінченка

терх

Терх, -ха

м.

1) Вьюкъ на верховой лошади. Шух. І. 79, 197. Вх. Зн. 69.

2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Гол. III. 224. Шинкарі посідали з повними терхами. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терх — Терх: — вантаж [13] — вантаж на коні [9] Словник з творів Івана Франка
  2. терх — терх іменник чоловічого роду в'юк Орфографічний словник української мови
  3. терх — ТЕРХ, а, ч., діал. 1. В'юк. Як робить [гуцул] – то гостро робить: винесе такий терх муки на свій верх, що у коня спина вгинається (Г. Хоткевич); Як конина, двигав [Юра] ціле своє життя повні терхи чужого добра і йшов туди, куди поганяли (А. Словник української мови у 20 томах
  4. терх — Тягар, вузли Словник застарілих та маловживаних слів
  5. терх — -а, ч., зах. 1》 В'юк. 2》 Стара міра рідини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. терх — ТЕРХ, а, ч., діал. 1. В’юк. Як робить [гуцул] — то гостро робить: винесе такий терх муки на свій верх, що у коня спина вгинається (Хотк., II, 1966, 355); Як конина, двигав [Юра] ціле своє життя повні терхи чужого добра і йшов туди, куди поганяли (Круш. Словник української мови в 11 томах