терхівонька

Терхі́вка, -ки

ж. = терх 1. ум. терхі́вонька, терхі́вочка. Ой їхала гуцулонька з верху, з полонини, загубила терхівочку з сивої кобили. Гол. II. 250.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me