тиквонька

Тиква, -ви

ж.

1) раст. a) Cucurbita Lagenaria L. б) Cucurbita maxima Duch (плодъ). Анн. 116. в) Cucurhita Melopepo. ЗЮЗО. I. 120.

2) Кувшинъ, сдѣланный изъ тыквы, а также и родъ глинянаго кувшина или кубышки для воды. Вас. 182. Дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. Левиц. І. 204. Узяти собі.... хліба шматок та тикву води. Грин. II. 153. ум. ти́квонька, тиквочка, тиковка. Мнж. 2. В його така маненька тиковка і води вже трошки. Драг. 115.