тикати

Значення в інших словниках

1. тикати — Ти́кати: — займати, зачіпати, торкатися [1,X] — зачіпати [53] — зачіпати, рухати [VI] — зачіпати, торкатися [26] — торкатися, відноситися до чогось [V] — чіпати, рушити [52] — («нетиканий») — торкати [III] Словник з творів Івана Франка
2. тикати — ти́кати 1 дієслово недоконаного виду звертатися на 'ти' ти́кати 2 дієслово недоконаного виду совати, давати, показувати розм. ти́кати 3 дієслово недоконаного виду цокати розм. Орфографічний словник української мови
3. тикати — Ти́кати. 1. Чіпати. Остає тільки боротьба за осьвіту, о поступ, а в тім ділі виходить конфлікт тільки в справах віри; не тикаючи її впрост після засади о свободі віри, не буде й отвертої боротьби між сьвітскою а духовною інтеліґенциєю... Українська літературна мова на Буковині
4. тикати — 1. (у що) встромляти, втикати, п. ф. тик <н. малий тик пальцем>, (в руку) СУНУТИ; (рогом) колоти; (пальцем) тицяти, штрикати, П. указувати; (носа) пхати; (дулі) показувати, сукати; (слова) ЖМ. прикладати; док. Словник синонімів Караванського
5. тикати — 1. (пальцем) тицькати, тицяти, тицьнути, потицяти, потицькати, штиркати, штиркнути, поштиркати, штирхати, штирхнути, поштирхати 2. це казати "ти" Словник чужослів Павло Штепа
6. тикати — ТИ́КАТИ¹, ти́каю, ти́каєш і ти́чу, ти́чеш, недок., ТКНУ́ТИ, ткну, ткнеш, і ТИ́КНУТИ, ну, неш; наказ. сп. ти́кай і тич; док. 1. кого, що. Встромляти, втикати щось колюче, з загостреним кінцем. Словник української мови у 20 томах
7. тикати — ти́кати: ◊ ти́кати у хві́ст чуже́ пі́р'я → пір'я Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. тикати — I тикаю, тикаєш і тичу, тичеш, недок., ткнути, ткну, ткнеш і тикнути, -ну, -неш; наказ. сп. тикай і тич; док. 1》 перех. і неперех. Встромляти, втикати щось колюче, з загостреним кінцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
9. тикати — со́вати (ти́кати, пха́ти і т. ін.) / ткну́ти (свого́) но́са куди, у що. Самочинно втручатися в що-небудь (перев. у чужі справи). З сили-силенної порад і настанов (матері) Валентинові запам’яталася одна, мабуть, найголовніша... Фразеологічний словник української мови
10. тикати — СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИ розм., ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало або з силою); ТИ́КАТИ розм., ТИ́ЦЯТИ розм., ТИ́ЦЬКАТИ розм. рідше, ТИ́РИТИ розм. (недбало або нашвидку). Словник синонімів української мови
11. тикати — Ти́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. тикати — ТИ́КАТИ¹, ти́каю, ти́каєш і ти́чу, ти́чеш, недок., ТКНУ́ТИ, ткну, ткнеш, і ТИ́КНУТИ, ну, неш; наказ. сп. ти́кай і тич; док. 1. перех. і неперех. Встромляти, втикати щось колюче, з загостреним кінцем. Словник української мови в 11 томах