1. Словник української мови Грінченка

тирлувати

Тирлувати, -лую, -єш

гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тирлувати — тирлува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тирлувати — ТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого – що. Зупиняти, зганяти докупи стадо худоби для відпочинку, водопою тощо. Незабаром почнеться і літня спека. В такі години не можна овець тирлувати на сонці. Їм важко у товстих шубах, вони втрачають вагу (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. тирлувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Зупиняти, зганяти докупи стадо худоби для відпочинку, водопою тощо. 2》 неперех. Відпочивати, збившись докупи (про худобу, звірів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тирлувати — ТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Зупиняти, зганяти докупи стадо худоби для відпочинку, водопою тощо. Незабаром почнеться і літня спека. В такі години не можна овець тирлувати на сонці. Їм важко у товстих шубах, вони втрачають вагу (Рад. Укр., 16. Словник української мови в 11 томах