ткаля
Ткаля, -лі
ж. Ткачиха. Васильк. у. Гол. Од. 41. ЗОЮР. II. 42. Шух. І. 257. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля. Рудч. Ск. II. 100.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ткаля — тка́ля іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ткаля — ТКА́ЛЯ, і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці .. полотно (І. Словник української мови у 20 томах
- ткаля — -і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ткаля — Тка́ля, -лі, -лею; тка́лі, ткаль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ткаля — ТКА́ЛЯ, і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці.. полотно (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах