1. Словник української мови у 20 томах

ткаля

ТКА́ЛЯ, і, ж.

Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті.

Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці .. полотно (І. Нечуй-Левицький);

Тихо гудуть ткацькі верстати. Ткаля уважно стежить за їх роботою (з газ.);

* Образно. Ткаля зима не жаліла свого добра, і під її тихе снування глибоким сном заснуло намучене село (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ткаля — тка́ля іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ткаля — -і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ткаля — Тка́ля, -лі, -лею; тка́лі, ткаль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ткаля — ТКА́ЛЯ, і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці.. полотно (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. ткаля — Ткаля, -лі ж. Ткачиха. Васильк. у. Гол. Од. 41. ЗОЮР. II. 42. Шух. І. 257. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля. Рудч. Ск. II. 100. Словник української мови Грінченка