товкувати
Товкува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- товкувати — товкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- товкувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- товкувати — ТОВКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., розм., рідко. Те саме, що толкува́ти. Товкуй, Сивко, з паном (Номис). Словник української мови у 20 томах