товкувати

ТОВКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., розм., рідко.

Те саме, що толкува́ти.

Товкуй, Сивко, з паном (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товкувати — товкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. товкувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. товкувати — Товкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964. Словник української мови Грінченка