1. Словник української мови Грінченка

товчіння

Товчі́ння, -ня

с.

1) Толченіе.

2) Валяніе (сукна). Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товчіння — товчі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. товчіння — ТОВЧІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. товкти́ і товкти́ся. На поселенні виявлено численні кам'яні знаряддя праці – розтирачі, пести [товкачі] для товчіння, зернотерки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. товчіння — -я, с. Дія за знач. товкти і товктися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. товчіння — товкти́ во́ду в сту́пі. Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. (Хома:) Слава Богу, світ мені прояснився, одлягло від серця, товчи скільки хочеш воду в ступі, буду мовчати (І. Фразеологічний словник української мови
  5. товчіння — Товчі́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. товчіння — ТОВЧІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. товкти́ і товкти́ся. На поселенні виявлено численні кам’яні знаряддя праці — розтирачі, пести [товкачі] для товчіння, зернотерки (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 77). ◊ Товчі́ння води́ в сту́пі — про некорисне, марне заняття. Словник української мови в 11 томах