товчіння
ТОВЧІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. товкти́ і товкти́ся.
На поселенні виявлено численні кам'яні знаряддя праці – розтирачі, пести [товкачі] для товчіння, зернотерки (з наук. літ.).
◇ (1) Товчі́ння (то́вчення) води́ в [сту́пі] – що-небудь безрезультатне, непотрібне; марне гаяння часу.
Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка);
Поки .. десятикласники не підуть на ферми, доти триватиме пустопорожнє товчіння води в ступі (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- товчіння — товчі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- товчіння — -я, с. Дія за знач. товкти і товктися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- товчіння — товкти́ во́ду в сту́пі. Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. (Хома:) Слава Богу, світ мені прояснився, одлягло від серця, товчи скільки хочеш воду в ступі, буду мовчати (І. Фразеологічний словник української мови
- товчіння — Товчі́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- товчіння — ТОВЧІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. товкти́ і товкти́ся. На поселенні виявлено численні кам’яні знаряддя праці — розтирачі, пести [товкачі] для товчіння, зернотерки (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 77). ◊ Товчі́ння води́ в сту́пі — про некорисне, марне заняття. Словник української мови в 11 томах
- товчіння — Товчі́ння, -ня с. 1) Толченіе. 2) Валяніе (сукна). Зміев. у. Словник української мови Грінченка