1. Словник української мови у 20 томах

товчія

ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм.

Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних.

А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товчія — товчія́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. товчія — див. ватага Словник синонімів Вусика
  3. товчія — I товч`ія-ї, ж., діал. Пристрій для товчення дубової кори. II товчі`я-ї, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей на недостатній площі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. товчія — ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних. А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (Головко, Мати, 1940, 246). Словник української мови в 11 томах
  5. товчія — Товчі́я, -чії ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ). Сумск. у. Словник української мови Грінченка