товчія
I товч`ія-ї, ж., діал.
Пристрій для товчення дубової кори.
II товчі`я-ї, ж., розм.
Наявність де-небудь значної кількості людей на недостатній площі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- товчія — товчія́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- товчія — див. ватага Словник синонімів Вусика
- товчія — ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних. А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- товчія — ТОВЧІЯ́, ї́, ж., розм. Наявність де-небудь значної кількості людей, що змінюють одні одних. А кузня, з постійною товчією народу в ній, хоч і добра була школа [для Артема], та до якогось часу, поки менший був (Головко, Мати, 1940, 246). Словник української мови в 11 томах
- товчія — Товчі́я, -чії ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ). Сумск. у. Словник української мови Грінченка