1. Словник української мови Грінченка

тоня

То́ня, -ні

ж.

1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу. Браун. 43.

2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тоня — Тонь, то́ня: — глибінь [54] — ополонка [4,8,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. тоня — то́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. тоня — ТО́НЯ, і, ж. 1. Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. В прозорій тоні цілими стадами плавали звільна великі клені (І. Словник української мови у 20 томах
  4. тоня — -і, ж. 1》 Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. 2》 Невід з рибою; улов риби, добутий під час одного закидання невода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тоня — кра́сна то́ня, заст. Перший у сезоні улов, звичайно найкращий. Красна тоня видалась добра; але того літа риба ловилась дуже погано (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  6. тоня — ТО́НЯ, і, ж. 1. Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. В прозорій тоні цілими стадами плавали звільна великі клені (Фр. Словник української мови в 11 томах