тоня
ТО́НЯ, і, ж.
1. Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом.
В прозорій тоні цілими стадами плавали звільна великі клені (І. Франко);
В шинку вже пиячили нетяги, що працювали в будень по тонях, і жваво обговорювали останні події (З. Тулуб);
Ми, скориставшись запрошенням ланкового, вирішили пройти тоню в їх човні (з газ.).
2. Невід з рибою; улов риби, добутий під час одного закидання невода.
– Я було й собі йду з рибалками, сплю в курені, а цілий день вештаюсь, кмічу, як рибалки тягнуть тоню, гуляю на волі (І. Нечуй-Левицький);
– Отам далі починається вже Дніпро, а от, бачите, ледве мріє церква – то Білозерка, а ото – Станіслав. Колись тут батько з сином рибалили та зачепили таку тоню, що ледве витягли (з мемуарної літ.).
◇ (1) Кра́сна то́ня, заст. – перший у сезоні улов, звичайно найкращий.
Красна тоня видалась добра; але того літа риба ловилась дуже погано (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- тоня — Тонь, то́ня: — глибінь [54] — ополонка [4,8,XII] Словник з творів Івана Франка
- тоня — то́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тоня — -і, ж. 1》 Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. 2》 Невід з рибою; улов риби, добутий під час одного закидання невода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тоня — кра́сна то́ня, заст. Перший у сезоні улов, звичайно найкращий. Красна тоня видалась добра; але того літа риба ловилась дуже погано (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
- тоня — ТО́НЯ, і, ж. 1. Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. В прозорій тоні цілими стадами плавали звільна великі клені (Фр. Словник української мови в 11 томах
- тоня — То́ня, -ні ж. 1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу. Браун. 43. 2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто. Шейк. Словник української мови Грінченка