топіль

Топіль, -пелі

ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топіль — див. вир Словник синонімів Вусика
  2. топіль — топелі, ж., зах. Вир, чорторий. Великий тлумачний словник сучасної мови