топіль
Топіль, -пелі
ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Топіль, -пелі
ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25.