топіль

топі́ль

топелі, ж., зах.

Вир, чорторий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топіль — див. вир Словник синонімів Вусика
  2. топіль — Топіль, -пелі ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25. Словник української мови Грінченка