топіт
То́піт, -поту
м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав. Новомоск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топіт — (ніг) тупанина, тупотня, тупотнява, (гучна) гупотня, гупотнява, (дитячих) лопіт, лопітня, (копит) копіт, копітня Словник чужослів Павло Штепа
- топіт — ТО́ПІТ, оту, ч. Те саме, що ту́піт. Чуєш гвалт собачий, гук людський, топіт, біганину, а рушниці одно і знай – палять, гукають, – ото Ратієв полює зайців у садку (Панас Мирний); Ззаду чувся крик і топіт ніг, поперед офіцера вискочив фельдфебель Кирпа... Словник української мови у 20 томах