топіт

То́піт, -поту

м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топіт — (ніг) тупанина, тупотня, тупотнява, (гучна) гупотня, гупотнява, (дитячих) лопіт, лопітня, (копит) копіт, копітня Словник чужослів Павло Штепа
  2. топіт — ТО́ПІТ, оту, ч. Те саме, що ту́піт. Чуєш гвалт собачий, гук людський, топіт, біганину, а рушниці одно і знай – палять, гукають, – ото Ратієв полює зайців у садку (Панас Мирний); Ззаду чувся крик і топіт ніг, поперед офіцера вискочив фельдфебель Кирпа... Словник української мови у 20 томах