топіт
ТО́ПІТ, оту, ч.
Те саме, що ту́піт.
Чуєш гвалт собачий, гук людський, топіт, біганину, а рушниці одно і знай – палять, гукають, – ото Ратієв полює зайців у садку (Панас Мирний);
Ззаду чувся крик і топіт ніг, поперед офіцера вискочив фельдфебель Кирпа, зупинився, прицілився і вистрілив з рушниці (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топіт — (ніг) тупанина, тупотня, тупотнява, (гучна) гупотня, гупотнява, (дитячих) лопіт, лопітня, (копит) копіт, копітня Словник чужослів Павло Штепа
- топіт — То́піт, -поту м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка