1. Словник української мови Грінченка

торохтіння

Торохті́ння, -ня

с. Стучаніе, громыханіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торохтіння — торохті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. торохтіння — ТОРОХТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. торохті́ти та звуки, утворювані цією дією. Дальші слова заглушило громове торохтіння праників (І. Франко); Мати метнулася. Сиве волосся вибилося пасмами з-під хустки. – Сину! І в торохтінні коліс онімів її крик (А. Словник української мови у 20 томах
  3. торохтіння — -я, с. Дія за знач. торохтіти та звуки, утворювані цією дією. Торохтіння цвіркунів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торохтіння — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  5. торохтіння — ТОРОХТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. торохті́ти та звуки, утворювані цією дією. Дальші слова заглушило громове торохтіння праників (Фр., VII, 1951, 348); Мати метнулася. Сиве волосся вибилося пасмами з-під хустки. — Сину!... Словник української мови в 11 томах