травиця

Травиця, -ці, травиченька, травичка, -ки

ж. ум. отъ трава.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травиця — трави́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. травиця — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. травиця — ТРАВИ́ЦЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до трава́. Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили! (з народної пісні); Молода травиця пробилася з-під землі й вкрила, ніби щіткою, долини, яри, поля та гори (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. травиця — -і, ж. Зменш.-пестл. до трава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. травиця — ТРАВИ́ЦЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до трава́. Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили! (Нар. Словник української мови в 11 томах