1. Словник української мови Грінченка

третячок

Третяк, -ка

м.

1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить. Ном. № 413.

2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття. Подольск. г.

3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола. Шух. І. 177.

4) Младшій пастухъ при чабані и личмані. Черном.

5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Котл. Ен. І. 19. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. Мкр. Н. 30. зубами третяка вибивати. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ. О. 1862. IV. 88.

6) Порода чеснока. Вас. 204. ум. третячо́к. Бичок-третячок. Ном. № 10211.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. третячок — третячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. третячок — ТРЕТЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до третя́к. Дали за нею корову і дві овечки і третячка (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. третячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до третяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. третячок — виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому. Бити кого-небудь по зубах. (Хома:) Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров). Фразеологічний словник української мови
  5. третячок — ТРЕТЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до третя́к. Дали за нею корову і дві овечки і третячка (Барв., Опов.., 1902, 202). ◊ Третячка́ на зуба́х виграва́ти (ви́грати) див. зуб. Словник української мови в 11 томах