третячок
ТРЕТЯЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до третя́к.
Дали за нею корову і дві овечки і третячка (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- третячок — третячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- третячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до третяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- третячок — виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому. Бити кого-небудь по зубах. (Хома:) Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров). Фразеологічний словник української мови
- третячок — ТРЕТЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до третя́к. Дали за нею корову і дві овечки і третячка (Барв., Опов.., 1902, 202). ◊ Третячка́ на зуба́х виграва́ти (ви́грати) див. зуб. Словник української мови в 11 томах
- третячок — Третяк, -ка м. 1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить. Ном. № 413. 2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття. Подольск. г. 3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола. Шух. І. 177. Словник української мови Грінченка