третій

ТРЕ́ТІЙ, тя, тє.

1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику три.

За думою дума роєм вилітає; Одна давить серце, друга роздирає, А третя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може й бог не бачить (Т. Шевченко);

Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок по виноградних плантаціях (О. Гончар);

// Який перевищує два, наближається до трьох (про одиниці рахування часу).

Третій рік він сидить вже у другому класі, до книжки, до уроків не приженеш (Панас Мирний);

Приїхав [Ф. І. Шаляпін] яхтою з Монте-Карло, де він тепер співає, так щось коло третьої години вдень (М. Коцюбинський);

Третю добу вже не спав із своїм взводом Яресько, мотаючись по знайомих місцях (О. Гончар);

// Який надходить, настає й т. ін. безпосередньо за чимось другим.

Мина́ літо, мина́ й друге, А на третє линуть Преславнії компанійці В свою Україну (Т. Шевченко);

– Йшли два дні, в степу ночували, на третій день приходимо в хутір (Григорій Тютюнник);

// у знач. ім. тре́тій, тього, ч.; тре́тя, тьої, ж. Той (та), що йде, займає місце після другого (другої).

Два третього не чекають (Номис);

Поховавши третю, писав він супліку до архірея, щоб йому дозволено одружитися вчетверте (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. тре́тя, тьої, ж. Година, що настає після другої.

Обідня перерва з другої до третьої.

2. у знач. ім. тре́тє, тього, с. Десерт, яким закінчується обід із двох страв.

– Годуйтеся, годуйтеся! Я на третє ще смачнішого принесу, – знявши з столу посудину з борщем і зібравшись виходити, каже Параска (Панас Мирний);

Ми сиділи в шатавській їдальні: я, Ганна й вона. Я купив .. перше, друге, третє (В. Бабляк).

3. Який не повинен бути зацікавлений у тому, що стосується двох сторін, осіб; сторонній.

Матушка примітила, що третя людина зайва там, де зійдеться хлопець з дівчиною, встала й промовила: – Піду ж я в пасіку та розбуджу свого старого: доки він спатиме! (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. ім. тре́тій, тього, ч. Стороння особа.

– І ще одну приказку запам'ятай .. Двоє б'ються – третій не мішайся (А. Головко);

Третій зайвий.

4. у знач. вставн. сл. тре́тє, рідко. Те саме, що по-тре́тє. На (в, о, об) тре́тьому упру́зі див. упру́г;

(1) Одна́ тре́тя кого, чого – одна з трьох рівних частин; третина; Тре́тій ві́дділ див. ві́дділ;

Тре́тій стан див. стан³;

Тре́тя осо́ба див. осо́ба;

Тре́тя респу́бліка див. респу́бліка;

Тре́тя части́на (ча́стка) див. части́на.△ Капіта́н тре́тього ра́нгу див. капіта́н.

◇ Без [тре́тьої (сьо́мої)] кле́пки [в голові́ (в ті́м'ї)] <�Без кле́пок [у голові́ (в ті́м'ї)]> див. кле́пка;

До нови́х (зеле́них, тре́тіх, сьо́мих) ві́ників див. ві́ник;

До сьо́мого (деся́того, тре́тього і т. ін.) колі́на див. колі́но;

До тре́тіх пі́внів див. пі́вень;

З дру́гих (тре́тіх, деся́тих) рук <�Че́рез дру́гі (тре́ті, деся́ті) ру́ки> див. рука́;

З тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні див. пі́вень;

Із тре́тіми пі́внями див. пі́вень;

Нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ див. нема́;

Пі́сля тре́тіх пі́внів див. пі́вень;

(2) Тре́ті пі́вні не співа́ли (д) див. пі́вень;

У тре́тій осо́бі див. осо́ба;

(3) Че́рез дру́гі, тре́ті ру́ки (д) див. рука́.