1. Великий тлумачний словник сучасної мови

третій

тре́тій

-я, -є.

1》 Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. три.

|| Який перевищує два, наближається до трьох (про одиниці рахування часу).

|| Який надходить, настав і т. ін. безпосередньо за чимось другим.

|| у знач. ім. третій, -тього, ч.; третя, -тьої, ж. Той (та), що йде, займає місце після другого (другої).

Одна третя; Третя частина (частка) кого, чого — одна з трьох рівних частин; третина.

Третя особа грам. — одна з трьох форм граматичної категорії особи, що виражається відповідними закінченнями дієслів та особовими займенниками.

2》 у знач. ім. третє, -тього, с. Десерт, яким закінчується обід із двох страв.

3》 у знач. ім. третя, -тьої, ж. Година, що настає після другої.

4》 Який не повинен бути зацікавлений у тому, що стосується двох сторін, осіб; сторонній.

|| у знач. ім. третій, -тього, ч. Стороння особа. Третій зайвий.

Із третіх рук — через ряд посередників, не безпосередньо.

Через третіх осіб брати (давати і т. ін.) — брати від когось, давати комусь і т. ін. не безпосередньо (із рук у руки), а через когось стороннього, підставного.

5》 у знач. вставн. сл. третє, рідко. Те саме, що по-третє.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. третій — тре́тій числівник порядковий Орфографічний словник української мови
  2. третій — [трет'ій] м. (на) -т'ому/-т'ім; ж. -т'а; с. -т'еи; мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. третій — ТРЕ́ТІЙ, тя, тє. 1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику три. За думою дума роєм вилітає; Одна давить серце, друга роздирає, А третя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може й бог не бачить (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. третій — тре́тій: ◊ тре́тій міґда́лок → міґдалок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. третій — без (тре́тьої (сьо́мої)) кле́пки (в голові́ (у ті́м’ї)); без кле́пок (у голові́ (у ті́м’ї)), зневажл. Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім’ї, змарнів геть (П. Фразеологічний словник української мови
  6. третій — Тре́тій, -тя, -тє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. третій — ТРЕ́ТІЙ, я, є. 1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника три. За думою дума роєм вилітає; Одна давить серце, друга роздирає, А третя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може й бог не бачить (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. третій — Третій, -я, -є числ. Третій. Два кметі, пан третій. Шейк. Уп'ять, так, об третіх півнях, приходить щось до вікна та й каже. Рудч. Ск. ІІ. 76. Вже так як об третьоту упрузі назирив він коненя. Рудч. Ск. II. 175. Словник української мови Грінченка