1. Словник української мови Грінченка

тринчик

Три́нчик, -ка

м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тринчик — три́нчик → тринка Лексикон львівський: поважно і на жарт