троюда
Троюда, -ди
м. Забіяка. Федьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- троюда — И, ж. Ім. до троюдити – роз'ятрювати, дратувати. Троюдо, розрадо непевна, моє вікодавнє тройзілля, тебе недопити. Прощай же, геть осиротілий мій біль. (П-1:206). Словник поетичної мови Василя Стуса
- троюда — ТРОЮ́ДА, и, ж., зах. Забіяка, шибеник. Словник української мови у 20 томах
- троюда — -и, ч., зах. Забіяка, шибеник. Великий тлумачний словник сучасної мови