троюда

Троюда, -ди

м. Забіяка. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троюда — И, ж. Ім. до троюдити – роз'ятрювати, дратувати. Троюдо, розрадо непевна, моє вікодавнє тройзілля, тебе недопити. Прощай же, геть осиротілий мій біль. (П-1:206). Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. троюда — ТРОЮ́ДА, и, ж., зах. Забіяка, шибеник. Словник української мови у 20 томах
  3. троюда — -и, ч., зах. Забіяка, шибеник. Великий тлумачний словник сучасної мови