1. Словник поетичної мови Василя Стуса

троюда

И, ж. Ім. до троюдити – роз'ятрювати, дратувати.

Троюдо, розрадо непевна,

моє вікодавнє тройзілля,

тебе недопити. Прощай же,

геть осиротілий мій біль. (П-1:206).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троюда — ТРОЮ́ДА, и, ж., зах. Забіяка, шибеник. Словник української мови у 20 томах
  2. троюда — -и, ч., зах. Забіяка, шибеник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. троюда — Троюда, -ди м. Забіяка. Федьк. Словник української мови Грінченка