1. Словник поетичної мови Василя Стуса

трумна

И, ж., діал. Труна.

Стоїть, як мрець, що трумну покидає,

аби переповісти сім досад. (П-2:25);

так течія приземлених бажань,

ласуючи парсун потворні трумни,

мене затисав в шпарі животіння

і вимовила владно: тут існуй. (П-2:33).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трумна — Трумна́: Тру́мна: — домовина [X,XIII] — труна, домовина [1;2;3;4;14;V,XI,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. трумна — Тру́мна. Труна, домовина. Там сьвященник покропив тіло пок. Архікнязя, камердінери зняли трумну з катафальку і перенесли єї на т. зв. Щвайцарске подвір’є в Бурху (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. трумна — ТРУ́МНА, и, ж., діал. Труна. Вози за возами тяглися вулицею довжезним рядом, навалені трумнами, наборзі [нашвидкуруч] позбиваними з наструганих дощок (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. трумна — тру́мна (тру́на, тру́нва) труна (ст): За життя виглядав жахливо. Страшно було на нього дивитися – такий був худий і згорблений. Тільки в трумні, коли лежав спокійний і випрямлений, як під наказ останньої команди “струнко”, виглядав спокійно і... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. трумна — -и, ж., зах. Труна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трумна — ТРУ́МНА, и, ж., діал. Труна. Вози за возами тяглися вулицею довжезним рядом, навалені трумнами, наборзі позбиваними з наструганих дощок (Фр., VIII, 1952, 335). Словник української мови в 11 томах
  7. трумна — Трумна, -ни ж. = труна. Мнж. 268. Збудуй ми, милий, кедрову трумну. Гол. IV. 457. Словник української мови Грінченка